Мишка (Казка для дітей; для малих і великих)
Була собі маленька сіренька
мишка. Вона жила в хаті, у нірці під ліжком. Боялася людей. Коли нікого
не було, мишка вибігала на подвір'я, потім у поле до своїх міських
подруг. Сестриці з міста були худі, голодні, миршаві, розказували, що в
людей тепер голод, а про мишей і говорити нічого.
Мишка ж говорила, що її господар багатий. Його всі бояться. Він убив
двох здорових кабанів. М'ясо закоптив і продає, а гроші складає в
скриню під ліжко. Вночі приїжджають люди, забирають продукти, а
хазяїнові гроші дають. Він радіє і каже жінці, що війна допоможе їм
розбагатіти.
Якось мишка почула в хаті чужий голос і побачила заплакану жінку з
міста. Вона просила молока для хворої дитини, гроші обіцяла принести
пізніше. Господиня відмовила, сказавши, що в самих нема чого пити.
Мишка
як почула це, соромно зробилося їй за хазяйку. Добре, що діти сплять, а
то б ще навчилися брехати, як люди. Чому так у світі, що одні з голоду
гинуть, а інші папірці у ящиках ховають? Хіба ж папір важливіший за
життя?
І вирішила мишка знищити ті кляті папірці. Працювала кілька діб. А
тут господар сказав, що ніхто не сміє дармувати, навіть гроші. І треба
купити свинок, підгодувати, продати й мати грошей, як у банку, бо коли
ще наступна війна буде.
І поліз по гроші — а там усе погризене. Став лаятися, кричати на ту,
що не захотіла тримати кота, ложки молока пожаліла, і кидатися на неї з
кулаками.
А мишка моргнула дітям — і в поле. Краще там, ніж у такій хаті.
Коментар
Казка
Б. Лепкого має підзаголовок: для малих і великих. І це недаремно. За
фантастичними, казковими подіями криються великі істини: не треба бути
скупим, не можна збудувати свого щастя на воєнному лихолітті, на чужому
горі та зубожінні. Мала мишка зрозуміла це й покарала, як могла,
господаря, покинула теплий дім і пішла жити в поле, боячись, що її дітки
навчаться у людей брехні та жорстокості.
|