Любовний вірш
На це немає слів :
може справді
ми закінчили нелегку школу любови.
Ти пам’ятаєш квадратові
неділі, придавлені кубами міста.
Пам’ятаєш, як дощ
покривав фосфором дороги,
і як у високих пляшках вулиць
осідав чорний намул дня ?
Усе пройшло.
Скажи, де ділися стогони
в гарячих легенях готелю ?
Там тепер хтось розпинає повії
на білих ґолґотах ліжок.
|