О Боже мій! Така мені печаль
О Боже мій! Така мені печаль і самота моя - така безмежна. Нема - вітчизни. Око обережно обмацує дорогу між проваль. Ото мій шлях. Повернення. Чи - не. Ото мій шлях. Світ за очі - єдине. Пробач мені, дружино, вибач, сину, і матере - не проклени мене. Я геть подався. Шалом. Навмання. Я геть подався, стомлений од люті. Рожеві сопки, кригою окуті, а понад ними - чорне вороння. І сліпне вечір. Контур гір - немов з картону вирізаний для декору. І вся тобі дорога - вниз чи вгору. Пішов туди. Пішов туди. Пішов.
|