Ярій, душе. Ярій, а не ридай. У білій стужі сонце України. А ти шукай - червону тінь калини на чорних водах - тінь її шукай, де жменька нас. Малесенька шопта лише для молитов і сподівання. Усім нам смерть судилася зарання, бо калинова кров - така ж крута, вона така ж терпка, як в наших жилах. У сивій завірюсі голосінь ці грона болю, що падуть в глибінь, безсмертною бідою окошились.
* Вірш пам'яті художниці Алли Горської, по-звірячому вбитої за загадкових обставин 1970 р. (Примітка упорядника).