Подивилась ясно, — заспівали скрипки!
Подивилась ясно, — заспівали скрипки! - Обняла востаннє, — у моїй душі. — Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі!
Знав я, знав: навіки, — промені як вії! — Більше не побачу, — сонячних очей. — Буду вічно сам я, в чорному акорді. Промені як вії сонячних очей!
1918
|