Присвята
Ясно, чому так не любиш чути цих слів із смітників, а не словників — це той бруд, який щодня підмітаєш під витертий килим свідомости.
Це те бридке каліцтво душі, яке маскуєш протезою тіла. Це суть твого життя, яку не хочеш бачити, коли встромляєш голову в пісок рутини.
Та не помимо того, а саме тому присвячую цю книжку сумнівного смаку
тобі, "дволичний читачу, мій двійнику, мій брате !”
|