Що там? Хто там?
Звідкіля ці рипи-скрипи? Може, йдуть вони від липи — вітер гне її в цю мить, а вона рипить-скрипить?
Ні, надворі нині тихо, а в квартирі, як на лихо, вже зітхає хтось і плаче, ні, не плаче вже, а наче скачуть миші по столах у рипучих чобітках.
Ні, не миші. За стіною вже орудують пилою. Видається, чесне слово, стіл розпилюють на дрова.
— Що там? Хто там? Скільки вас?
— Двоє: я і контрабас.
|