Зима
Приходить зима з дощами
і з теплим воском відлиг,
і вже гумовими полами, а не крилом
б'є ніч у шибку вікна.
І не виписують вже кроки луною
прямокутньої каліграфи міських вулиць,
тільки серця, немов цибулі, пускають
паростки між іржавим корінням матраців.
І коли, спухлі дріжджами снів,
ростуть у черепах мозки, неначе тепле тісто,
із-під підлог свідомости худі щури сумління
вилазять гризти черстві буханці душ.
1960
|