| » Статистика |
Онлайн всего: 4 Гостей: 4 Пользователей: 0 |
|
В разделе материалов: 10
Показано материалов: 1-10 |
|
БОГДАН БОЙЧУК
ЯРОСЛАВНА
розвісила на баштах тугу
розпустила плач
над мурами Путивля
який звисає на жердках років
І звогчує свідомість
Ярославна
розстелила тіло
неціловане непещене
повне ніжности
щоб ти по ста віках
черпав її
для віршів |
БОГДАН БОЙЧУК
ДУМКИ ПРО ДОЩ
Дощ — це дівчина,
що чеше в присмерк
мокрі коси.
Тоді приємно бути з нею
одинокому. |
БОГДАН БОЙЧУК
ПОЕТ
Тодосеві Осьмачці
Ціле життя
він груз
в самотності —
з очима білими,
як дим.
Із каламутних вод
витягував слова
і кидав
на людей.
ПОЕТ |
Просмотров: 530 |
Добавил: drakor |
Дата: 04.04.2011
|
БОГДАН БОЙЧУК
ПОЕЗІЯ
Нестерпне світло
перетяло груди,
і в серце врізалося
слово.
І до кінця твого
болітиме
затерпле
тіло,
а в жилах синьо
пульсуватиме свідомість:
пі живеш.
ПОЕЗІЯ |
Просмотров: 504 |
Добавил: drakor |
Дата: 04.04.2011
|
БОГДАН БОЙЧУК
МОНАХИНЯ
У чорний шовк
старанно загорнула груди
і спілість свого лона,
щоб перейти
холодно
крізь життя:
не знаючи,
ні болю родження,
ні сліз,
в яких живуть
пісні.
І тільки кінчиками білих пальців
просувала мертві дні,
як вервицю,
і почуття, мов квіти, укладала
між жовтими листками
молитовника.
І до кінця
вмивала руки
шепотом молитви,
щоб простягнути їх,
пречисті,
по чашу, виповнену вщерть
спасінням:
забувши
дати жебракові,
щоб помоливсь за гріх
її нежитого життя. |
БОГДАН БОЙЧУК
ДВІ ПІСНІ
I
Я бачу все :
час зморшками обличчя зриє,
а теплі коси
вкриє іней
незчисленних зим.
Я бачу ...
Висохлі уста,
як листя, шелестітимуть
незрозуміло.
В очах — не ласка,
тільки біль.
Я бачу і люблю.
II
присіла,
розклавши коліна.
взяла у долоні
вагітність
спроквола лягла.
в утробі
тремтіла дитина,
по ній
розлилася
млость.
і взнали :
спочатку був біль,
а не слово,
кінець буде біль. |
БОГДАН БОЙЧУК
МОЛИТВА
Батькові присвячую
Душе істини,
вселися в нас
і ясністю обмий нам
сліпоту з очей.
Зайди у наші немочі
і приложи листок
цілющості до них,
щоб зойкнуло в кістках
неумиручістю.
Зціли вагання наші й болі
і з плівки небозводу вилущи
краплини світла,
щоб ми кропили ними спрагу
за Тобою. |
БОГДАН БОЙЧУК
КРАЄВИДИ
Крізь тебе переходять краєвиди
з правої сторони тебе затінюють гаї
з лівої місяць обливає холодом
знизу видовжують до обрію поля
поземно крають вулиці й канави
доземно височінь і світло
ти поділений усім, що зустрічаєш
ти розчинений усім, що любиш |
БОГДАН БОЙЧУК
Десь суть була
Десь суть була,
осталися одгадки,
десь дім стояв,
та як його знайти ?
Мій шлях
неждано виховзнув
з-під ніг
піском розлився
в безконечність.
Я йшов
і по коліна груз
в темнoті.
На грані світляних років
являвся часом день,
і час від часу зірка
падала комусь
в долоні.
Так :
десь дім стояв,
а може, не стояв;
була десь ціль,
а може, не було.
Я йшов кудись
і знав :
мій шлях — в нікуди;
я йшов і знав :
мій хід — життя. |
Богдан Бойчук
(1927)
Богдан Бойчук народився в селі Бертники, на Тернопільщині. В
1944-ому році, при відступі, німці схопили його й забрали до Німеччини
на примусові роботи. Після війни він перебував у таборі переміщених осіб
(Ді-Пі) в місті Ашаффенбурґ, де й закінчив середню освіту в таборовій
гімназії. В 1949-ому році переїхав до США і оселився в Нью-Йорку. Пів
року після того відкрито в нього туберкульозу, що й призвело його
провести три роки в Stony Wold санаторії, в горах на півночі штату
Нью-Йорк. Саме там він глибше познайомився з літературою і почав писати
вірші. В 1953-ому році, коли винайшли протитуберкульозні ліки, він
повернувся до Нью-Йорку, де 1957-ого року закінчив студії з електроніки в
New York City College. Відтак працював інженером у цій ділянці до
1992-ого року.
Від початку 50-тих років, а саме від того часу, коли вийшов із
санаторії, Бойчук дуже активно включився в українське літературне життя.
Його літературна діяльність не обмежується тільки поетичною творчістю.
Він також пише і видає драматичні твори, прозу, переклади з англійської,
еспанської й російської мов на українську, і з української — на
англійську. Проявляє себе й на полі літературознавчої критики,
опублікувавши широку низку статтей, рецензій, передмов. Слід також
підкреслити його палку активність невтомного укладача й редактора двох
поважних антологій української поезії, мемуарів тощо (диви нижче).
Бойчук — один із співзасновників Нью-Йоркської Групи, був
співредактором річника цієї ж Групи "Нові Поезії” (1959-1971),
ініціятором і головним редактором Нью-Йорксько–Київського
літературно-мистецького квартальника "Світо-Вид” (1990-1999). Він також
довгими роками працював як літературний редактор при місячнику
"Сучасність” (Мюнхен), а саме від 1961-ого року до 1973-ого. Він — член
Національної Спілки Письменників України.
Нині Богдан Бойчук проживає в Ґлен-Спеї (США) і в Києві.
|
|
|
|