| » Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
В разделе материалов: 4
Показано материалов: 1-4 |
|
Алчевська Христина
П-ому
- Ходять-ходять білі хмари,
- В далеч, легкії, пливуть.
- За блакитне синє море,
- Де казки пустинь живуть;
- Де дрімають океани
- Золотавого піску,
- Де араб благословляє
- Ясні зорі й ніч палку...
- Над Єгиптом тихо в'ється
- Пісня сходу чарівна,
- Душу стомлює і тягне
- Там, де ллється і луна...
- ...В день пекучий, повен згаги,
- Йде додому караван
- І на обрії вбачає
- Зграї сяючих оман...
- Так і я в житті, як в морі,
- Тебе кличу хоч на мить
- І в пустині сумно бачу
- Тільки мрії і блакить...
П-ому |
Просмотров: 525 |
Добавил: drakor |
Дата: 09.04.2011
|
Алчевська Христина
До ведмедика- У, ведмедику мій любий,
- У, мій милий, у, кошлатий!
- Знаєш казку про країну,
- Де літає змій крилатий?..
- Я з тобою не боюся
- Ні людей, ні того змія,
- Ти - страшний, з тобою вкупі
- Я з усіх їх насміюся!..
- Нащо ж нас вони лякають?!
- "Хо" прийде й до них в гостину,
- Коли нас вони спіткають
- Нам обом на сміховину!
- У, ведмедику мій любий!
- Мій коханий, лячний дуже!
- Серденятко гострозубе,
- Над усіх ти кращий, друже!..
|
Алчевська Христина
В Гурзуфі- Мені зрідні осяйне Чорне море:
- Мов океан, весела й вільна я,
- Із краю в край, де поле і де гори,
- Луна мій спів, літа душа моя.
- І вічно юні думи без вагання
- Біжать, і йдуть, і товпляться в мені,
- І, як орли, щезають вдалині,
- І в душах будять бурні хвилювання...
|
Алчевська Христина Олексіївна(16 березня 1882-27 жовтня 1931)
Народилася у Харкові.
Закінчила Харківську жіночу гімназію, Вищі педагогічні курси в Парижі (1902), Харківську художню школу. Учителювала в Харкові.
Почала друкуватися 1905.
Авторка кількох поетичних збірок: «Туга за сонцем» (1907), «Сонце з-за хмар» (1910), «Пісні життя» (1911), «Вишневий цвіт» (1912), «Пісні серця і просторів», «Моєму краю» (обидві — 1914), в яких виступала проти соціального й національного поневолення українського народу, висловлювала віру в його щасливе майбутнє, оспівувала борців проти гнобителів. Присутня в них й інтимна лірика. У збірках «Сльози» (1915), «Встань, сонце!» та «Мандрівець» (обидві — 1916) засуджує антинародний, грабіжницький характер Першої світової війни. Її літературно-критичні статті присвячені українським та російським письменникам 19 — початку 20 століть: «З поля двох письменств», «Майстри слова», «Пам'яті Шевченка», «Селянська дитина — Василь Стефаник», «Дух велетня» та інші. Збіркою «Пробудження» вітала Лютневу революцію 1917.
За радянського часу займалася педагогічною діяльністю, видала ще 2 збірки поезій, драматичну поему «Луїза Мішель» та інші, здійснила низку перекладів з російської на українську мову (О. Пушкіна, К. Рилєєва, I. Нікітіна, О. К. Толстого); з французької на українську (тв. В. Гюго), поему I. Франка «Мойсей» та його ліричні вірші — на російську, його ж творів й поезії Т. Шевченка та П. Тичини — французькою.
Бувала у Тернополі, зокрема гостювала в сім'ї Марії та Онуфрія Солтисів.
Померла в Харкові. |
|
|
|