Цирк у лісі
Сміху, а крику! Сміху, а крику! Охи і ахи, вереск і крик у лісі збили птахів з пантелику: цирк на колесах! приїхав цирк!
Боксери вже б'ються, клоун сміється, гримаси корчить.
— А цей на траві,— шепоче на вухо шпакові синиця,— дивись-но, стоїть він на голові!
Шпак дзьоба роззявив, забув про яєчка, що у гніздечку грів-доглядав:
— Ти ба!— цей ковтає по два тістечка, а той півбатона до рота упхав.
— Оце так вистава!— крякає гава.
— Ми славна орава!— летить у туман.
— Птахам і природі аж тричі "слава"!
— Ми на свободі!— б'є барабан.
Бувалі ворони, що скрізь бували, що знають усе, злітались на крик і дивувались:
— А ми і не знали, що буває безплатний цирк.
З ойком "коліно” щось гепнуло в сойку, зі страху сойка скотилась в траву: — Такого реву, такого зойку я ще не чула, скільки живу.
Мале сойченя у гніздечку голосить. — Я скоро оглухну,— сопе глухар. З криками: "Цирку вже маємо досить!”— зривались птахи аж до хмар.
Сумні понад лісом вони кружляли.
А сови у лісі, що сплять цілі дні, сьогодні у сні, як в гарячці, метались, бо снилися совам кошмари страшні.
|