Дрізд і ніс
Дрізд хвалився на весь ліс:
— Ну й красивий в мене ніс, кращого ніхто не має, кращих просто не буває!
Як почув те качконіс, розсміявся в ніс дроздові:
— Ось у мене ніс так ніс!— як лопата наготові.
Тут орел махнув крилом:
— Ніс мій гострий і загнутий, ось таким повинен бути, як у мене, ніс — гачком.
Заклектав лелека:
— Що ти, не годиться твій гачок,
ніс потрібний для роботи значно довший — як дрючок.
Сойка ойкнула:
— Дозвольте і мені своє сказати — можна носом ніс назвати лиш тоді, коли він жовтий.
Вітер ворона надніс, ворон каркнув на весь ліс: — Має бути чорним ніс! Тільки чорний — справжній ніс!
Дрізд на всіх дивився косо й некрасиво шморгав носом.
|