Гуска Паня
В гуски Пані є всі дані, щоб літати, а вона в білій сукні у ковбані копошиться дотемна.
Я підходжу до ковбані і кажу до гуски Пані:
— Паню, птаха ти чи ні? Дай-но відповідь мені!
Паня крила піднімає
і з ковбані вибігає,
і біжить, крильми лопоче —
в небо синє знятись хоче.
Узяла розгін, підбилась, вже ось-ось злетить. Ба, ні — склала крила: натомилась на доріжці на злітній.
Однієї спроби, Паню, ще замало. Вище дзьоб! Влазить Паня у ковбаню: на сьогодні досить спроб.
Завтра знову політати б.
— Га-га-га!— бере розгін. Та плачевні результати залишаються без змін.
Важко йде навчання Пані, важко крилами махати. Легше дзьобом у ковбані небо вдрузки розбивати.
В результаті: для літання мати дані — ще замало. Крила є, як і бажання, а злетіти сил не стало.
Вже не виманить з ковбані білу гуску, білу птаху.
Ось що значить у навчанні зупинитись на півшляху.
|