ЯК ЗАКОМАРИК УПІЙМАВ СТРАХОВИЩЕ
Водолази
Четверо артистів приїхали до водолазів і показали їм виставу.
Водолазам
вистава дуже сподобалася, і за це вони влаштували артистам підводну
прогулянку. Артисти Завждишукай, Усезагуби, Закомашка, Закомарик,
віслюк, вовк, заєць, гусак, мишка, жабка і горобчик одягли водолазні
костюми і спустилися на дно моря.
Закомарикові хотілося наловити риби, і він захопив з собою сіть.
Віслюк та вовк допомагали йому нести її.
Усі йшли дуже весело, лише Усезагуби стогнала.
— Чого ти стогнеш? — спитав Завждишукай.
— Я загубила...
— Що ти загубила?
— Свою силу... Завждишукай зітхнув і сказав:
— Зараз я її пошукаю. Може, десь знайдемо.
Страховище
На
дні моря було красиво. Під ногами лежав дрібний пісок. Ніби в тумані
виднілися навколо дивні рослини. Між рослинами пропливали рибки. В
одному місці здіймалася скеля, а навколо неї лежало багато каміння.
Артисти підійшли ближче до тієї скелі і помітили між камінням дивне
страховище. То була страшна потвора з круглою головою, великими очима і
численними довгими руками-ногами. То був величезний восьминіг.
Закомашка необережно наблизилася до страховища, і воно охопило ЇЇ
однією рукою. Завждишукай кинувся рятувати дівчинку. Восьминіг
розсердився, і колір його став мінитися. Спочатку страховище зробилося
темно-брунатним, потім почервоніло і, нарешті, зблідло — пожовкло.
Воно випустило Закомашку і зразу кількома руками схопило артиста.
Що знайшла Усезагуби
— Вперед! — махнув рукою Закомарик віслюкові та вовкові.
Сміливі
звірі разом із хлопчиком накинули на страховище сіть. Восьминіг відчув
небезпеку і випустив з себе струмінь чорної рідини.
Враз та рідина розійшлась у воді і закрила хижака. Проте відважні
рибалки здогадалися, що восьминіг у них у сіті, і потягли сіть за собою.
Але страховище міцно трималося своїми руками-ногами за скелю, і вони не
могли його відірвати. В цей час Закомарик зашпортнувся за водолаза, що
лежав на дні. Хлопчик нахилився і впізнав Усезагуби. Закомарик прив'язав
їй до пояса сіть і гукнув на вухо: «Тікайте! Страховище доганяє».
Артистка злякалася, схопилась на ноги, рвонула вперед і одірвала
восьминога від скелі. Усезагуби знайшла свою силу.
Чоботи і ноги
Наші водолази сплили на поверхню моря,
де їх ждав маленький пароплав. На палубу витягли сіть з восьминогом. В
роті у нього стирчали халяви великих водолазних чобіт. Це були чоботи,
що в них Завждишукай спустився під воду. Де ж дівся артист?
— Завжди він шукав, а тепер ми будемо його шукати, — сказав Закомарик.
— Ай, ай, ай! — закричала Усезагуби, дивлячись на море. — Восьминіг з'їв Завждишукая і залишив лише його ноги.
Справді,
всі побачили, що з моря стирчать дві ноги. Скоренько спустили човни і
витягли за ноги з води артиста. Він був цілий, живий і здоровий.
— Що було з вами? — спитали його.
— Коли страховище
схопило мене за ноги, я залишив йому чоботи, а сам вислизнув. Але без
чобіт ноги стали легші, ніж голова, і я сплив догори ногами, — відповів
артист.
Зоологічний сад
Восьминога поклали у велику бочку, і Закомарик одвіз його в зоологічний сад. Там здивувались страшному звірові.
— Такого у нас ще ніколи не було.
А коли довідалися, що це страховище впіймав Закомарик, то вирішили зробити його директором зоологічного саду.
Закомарик погодився. Він залишив з собою своїх звірів. Потім
запросив до себе Завждишукая, Усезагуби та Закомашку і влаштував для них
у саду театр. Щодня Закомарик розповідав про свої пригоди.
Так закінчилися мандри Закомарика.
|