Катрусі на спомин
Я знов побачив Вас, біляву і веселу, з привітним усміхом на радісних устах. А осінь за вікном жовтаве листя стеле і в вирій одліта за птахом дальній птах.
Я той же як колись. Душа моя зелена; а за вікном летить і пада жовтий лист. Я знову Вас зустрів, Ви граєте Шопена; і знаю я, що знову ми стрінемось колись.
Це буде, як весна злетить на щасні села, багрець зорі впаде на дерева, на шлях;
я Вас зустріну знов, біляву і веселу, з привітним усміхом на золотих устах.
І будуть за вікном шуміть, хитатись клени, і будуть за вікном незнані люди йти кудись, ви гратимете знов і Гріга, і Шопена, а я складу сонет, як вечір золотий.
Як вечір золотий, що ніжний промінь стеле, як пісня, що її співає в небі птах; і буде цей сонет про Вас, моя весела, з волоссям золотим і сміхом на устах
|