КЛУБОЧОК ТА КОТИК Кіт в бабусі
Вкрав клубочка
Й від куточка
До куточка
Покотив
Того клубочка.
Той тікає
Швидко-швидко,
А котові
І не видко,
Як розмотується
Нитка.
Від куточка
До куточка —
І... нема уже клубочка!
Весь по хаті розмотався.
Кіт не знає ж,
Де дівався.
Мабуть, думає й понині,
Що клубочок — у щілині,
Бо чатує дні і ночі,
Все чекає, що клубочок
З дірки вилізти захоче.
|