НЕ ВПІЗНАЛА НАВІТЬ МАМА
Я побігла вранці боса

У сріблясті роси.

Над криничкою у гаю

Розчесала коси.

Милась гарно в студениці,

Ранок привітала.

У траві біля криниці

Квітів назбирала.

А прибігла я під хату,

Глянула в віконце —

Не впізнала навіть мама:

Чи то я, чи сонце?