Ну, скажи — хіба не фантастично - A - A - - Zn0
» Меню сайта

» Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 3959

» Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0

» Форма входа

Главная » Статьи » A » A

Ну, скажи — хіба не фантастично
Ну, скажи — хіба не фантастично



Ну, скажи — хіба не фантастично,

Що у цьому хаосі доріг

Під суворим небом,

Небом вічним,

Я тебе зустрів і не зберіг?

Ти і я — це вічне, як і небо.

Доки мерехтітимуть світи,

Будуть Я приходити до Тебе,

І до інших йтимуть

Горді Ти.

Як це все буденно!

Як це звично!

Скільки раз це бачила Земля!

Але ми з тобою...

Ми не вічні,

Ми з тобою просто — ти і я...

І тому для мене так трагічно

Те, що ти чиясь, а не моя.





Коментар

Кожна людина у В. Симоненка — це особистість, неповторність, це незбагненний космос. І як перетинаються дороги людей, як виникають почуття — теж незбагненна таємниця.

Вірш «Ну скажи — хіба не фантастично...» — про нерозділене кохання. Але ліричний герой ставиться до нього по-філософськи. Особисто для нього — трагедія, він не зумів зберегти, утримати любові. Але його дівчина — чиясь кохана, можливо, дружина, значить, знайшла своє щастя, свою долю.

Узагалі ж, кохання — це диво, і скільки б його не було на Землі, для кожного покоління, кожної нової людини воно буде новим, невідомим, жаданим.

Категория: A | Добавил: admin (06.01.2012)
Просмотров: 1886 | Теги: НУ, Симоненко Василь, скажи — хіба не фантастично
» Поиск

» Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • » Поиск


    Copyright MyCorp © 2016
    Сделать бесплатный сайт с uCoz