Прогулянка д-д-д
— Д-д-д,— дрижить мій братик, як листочок у саду.
— Ти чому дрижиш?— питаю.
— Я дрижу, бо д-д-д...
— Що, дракона ти злякався між деревами в саду? Це гуде в деревах вітер, не дрижи так д-д-д.
Повертаємось додому, вже ми вдома, і тепер розкажи, чому дрижав ти?
— Я дрижав, бо
д-д-дуже змерз.
|