Сільське кіно
Крок за кроком на поляні стадо попасом бреде, так, як на кіноекрані, стиха кадр за кадром йде.
Раптом хтозна відкіля появилось тут хлоп'я, і на нього круторого навіжений, мов з арени, з ревом кинувся бугай. Ай!
А поляна рівна, гола. Що робити? Що робить? Лиш однісінька тополя край поляни височить.
І хлоп'я те без підказу, без роздумувань, одразу
раз!— і в ноги—
два!— і вже на тополі опинилось, наче лазити училось по деревах в шимпанзе.
Лиш тоді, коли стемніє, долі спуститься воно.
— Ну й пригода!— порадіє.— Як у справжньому кіно.
|