ВІДПОВІДЬ
О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках і з блискавками гніву, Військовим кроком, з поглядом ловця Іти завзято крізь вогонь і зливу.
Ми ж ваша пристань — тиха і ясна, Де кораблями — ваші збиті крила... Не Лев, а Діва наш відвічний знак, Не гнів, а ніжність наша вічна сила.
Та ледве з ваших ослабілих рук — Сповзає зброя ворогам під ноги,
Спиває ніжність легендарний крук — Жорстокий демон бою й перемоги.
І рвуться пальці, довгі і стрункі, Роздерти звички, мов старі котари, Щоб взяти зброю з вашої руки І вдарить твердо там, де треба вдарить.
Та тільки меч — блискучий і дзвінкий — Відчує знову ваш рішучий дотик, Нам час розгорне звиклі сторінки: Любов і пристрасть ... Ніжність і турботи.
|