ВІРА ВОВК (СЕЛЯНСЬКА)
Дівчина з керамікою
Ти біжиш, босоніж, ліжниками
З теплої арніки і не зважаєш
На літову, обтяжену запахом меду, втому.
Біжиш через потік по м'якому піску;
Потік ласкавий, але ти смієшся з нього.
А жовта глина їсть твої стопи,
Але ти пестиш її, як дитину,
Схиляєшся і розчиняєш її, як хліб,
І палиш із неї первинні форми,
Здорові й хороші, як життя.
— Прийшла молодість з зіллям, повним змісту,
Прийшли матері, зав'язали тебе хустиною,
Прийшли та й зажурилися,
Бо ти й не підвела очей,
Ти прибирала уважно барви
Твоїм дзбанам і амфорам.
|