Інфанта - B - A - - Zn0
» Меню сайта

» Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 3981

» Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

» Форма входа

Главная » Статьи » A » B

Інфанта
Cтислий виклад твору

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ.
МИКОЛА ВОРОНИЙ
Інфанта

Різьблю свій сон... От ніби вчора ми

Зійшлись, — і стріча та жива.

На землю тканками прозорими

Лягли осінні дерева.



Акордами проміннострунними

День хвилював і тихо гас.

Над килимами вогнелунними

Венера кинула алмаз.



У завивалі мрійно тканому

Дрімала синя далечінь, —

І от на обрії туманному

Замиготіла ваша тінь.



Дзвінкою чорною сильветою

Вона упала на емаль,

А поза нею вуалетою

Стелився попелястий жаль.



Ви йшли як сон, як міт укоханий.

Що виринає з тьми століть.

Вітали вас — мій дух сполоханий.

Рум'яне сяйво і блакить.



Бриніли в серці домінантою

Чуття побожної хвали,

Коли величною інфантою

Ви поуз мене перейшли.



Ви усміхнулись яснозоряно

Холодним полиском очей —

І я схилився упокорено,

Діткнутий лезом двох мечей.



Освячений, в солодкій муці я

Був по той бік добра і зла...

А наді мною Революція

В червоній заграві пливла.



Коментар

У поезії «Інфанта» поет М. Вороний розмірковує над враженням, яке справила на нього старовинна картина під такою ж назвою. Твір починається романтичною пейзажною картиною, в якій багато авторських неологізмів, створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрійнотканому», «вогнелунними»).

З чуттям «побожної хвали» ліричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

А світ продовжує жити, у ньому є завжди «два мечі» — добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції.
Категория: B | Добавил: aleg (29.12.2011)
Просмотров: 934 | Теги: МИКОЛА ВОРОНИЙ Інфанта, Інфанта
» Поиск

» Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • » Поиск


    Copyright MyCorp © 2017
    Сделать бесплатный сайт с uCoz