Інтермедія про Климка і Стецька - B - A - - Zn0
» Меню сайта

» Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 3958

» Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Форма входа

Главная » Статьи » A » B

Інтермедія про Климка і Стецька
Якуб Гаватович
Інтермедія про Климка і Стецька 

ОСОБИ:

Климко з горшками,

Стецько кота має в мішку на спині 1.



Климко

Що тут ти, побратиме, собі порабляєш?

Кажи мені — як живеш та і як ся маєш?



Стецько

Я тут не роблю нічого.

Ось іду до дому свого,

Та із тоєми горшками,

Як з своїми сусідами.



Климко

Та нащо так много маєш?

Либой, на жонку кидаєш?



Стецько

Нащо? Ци хочеш вірити,

Що люблю хороше жити?

Всього достаток варити,

Кажу, та ся не курчити

Так, яко пшиналєжаєт

Сподарові, що все маєт.



Климко

Бохме-сь, чоловік хороший!

Либой, маєш много грошей?



Стецько

Та що маю?



Климко

Та добиток.



Стецько

Маю тот на полю вшиток:

Суть тамо увці, барани,

Котроми частую пани;

Суть воли та і корови —

Все маю, коли-м здоровий.



Климко

Та і много пуля маєш?



Стецько

Маю, Та що так питаєш?



Климко

Бо хочу тобі служити,

З тобою вік провадити.



Стецько

Коли хочеш — гаразд, служи!

Хоть ся і шинкарком длужи:

Коли пінізі маємо —

Все ми тоє поплатимо.

Лише хоць вірне служити.



Климко

Кажи ж, що будеш варити

Для мене?



Стецько

Хоть видиш много

Горшков, що-м до дому свого

Тут покупив на ярмарку,

Купив-єм і тую мірку,

Що будем собі з неї пити.

Та питаєш, що варити

Буду? Ось в тоїм борщика,

В тоїм яхли до молока;

Коли риби достанемо,

В тоїм горщику зваримо;

А в тоїм ся зварить тісто,

В тоїм коропи розписто,

В тоїм капусту тлустою,

В тоїм розпустимо лою

До гороху. От так знаєш.

Та і пирогов ся наїш:

В горшку їх поваримо;

Та у тім шпирок насмажимо.

Та що би-сь хотів іншого —

Що маєм, наварим много.



Климко

Богме, я буду служити,

Коли так схочеш варити.

Та й же ся хороше маєш!



Стецько

Та ти що робити знаєш?

Кажи, щоби-м слугу свого

Знав та ласкав бив на нього.



Климко

Я чоловік все робити

Знаю та вовки ловити,

Щоби овець не псували

Та бидла не розганяли.

І іншого звіра много

Достану ось з ліса того.

Лисицю, що-м імів, несу,

Та за длуги йон понесу.



Стецько

Того слуги потребую

Та юж ся тобі радую.

Будеш же гаразд мати

Та борзо хоч прибивати!



Климко

Гаразд! Та ти звірка того

Купи, дам його не дрого.

Будеш до тей шепки мати.



Ситецько

Коли би го оглєдати.



Климко

Іще бистрий, тепер з ліса,

Утюкл би мені до біса!

Дома його оглєдаєш,

Гей же хороший — пузнаєш!



Стецько

Як його шацуєш собі?



Климко

За шість усьмаков дам тобі.



Стецько

Вельми зачинив-єсь много!



Климко

Кажи, що даш? Дам не дрого.



Стецько

Три усьмаки возьми собі.



Климко

Дай п'ять!



Стецько

Не дам.



Климко

Жичу тобі!





Стецько

Много!



Климко

А хочеш купити —

Чотирі. Та будем жити

Собі. Лише длуг однесу

Та горшки тоті понесу

За тобою.



Стецько

Іще много

Хочеш.



Климко

Та богме не дрого!

Так бо-єм я винен сила,

Коли-сьмо там у корчмі пила!



Стецько

Бери ж юж чотирі гроші,

Та ся верни, як хороший.



Климко

Гаразд! Із міхом зоставлю

Та не вельми ся забавлю.

Тут одходить Климко, а Стецько оглядає лисицю.



Стецько

Осмотру тую лисицю,

Чи будет пуд рукавицю

Та і пуд шепку красейко.



Кіт утікає .



Бідная ж мя головонько!

Ось-ось мені гроші збавив,

Лих чоловік, міх зоставив.

Ось кота в міху купив-єм!

Чом я так немудрий бив-єм,

Іже в тот міх не гледів-єм

Та, що у нім, не осмотрів-єм!?

О бісу твоїй матері!

Кажуть: не каждему вєри.



(Шукає горшки.)



Та і горшки либой пубрав?

Ось, матунько, що-м я виграв

На тоїм лихім ярмарку!

Біс взяв із горшками мірку!

І сукні либой не маю?



(Шукає одяг, який поклав на горшках.)



Що мам дзєяти — не знаю!

Бідна ж моя головонько!

О нещесная ж матонько,

Що-сь мя на світ народила,

Що-м так ниньки стратив сила!



Климко приходить, перебравшись в інший одяг, а горшки кладе будь-де і прикриває їх одягом та травою притрушує.



Климко

Та що, побратиме, тобі?

Стецько

Чи жартуєш з мене собі?

Наробивши, та не знаєш?

Горшки-сь украв та питаєш?

І сукманові Та-сь і здрадив

Мене в торгу: кота-сь всадив

В міх! Та же лисицю маєш,

Казав-єсь, що ю продаєш!

То ю-м я заплатив тобі,

А того-м не змислив собі,

Що-єм в тот міх не загледів.

А ти-сь прийшов, щоби-сь шидів!

Іще, що мі єст, питаєш,

Та ся з мене насміваєш?!



Климко

Та що ти на мене кладеш?

Що-м ся тут натрапив, рад-єсь?

Не маю ким осьвядчити,

Що-сь смев то на мене вложити!



Стецько

Як тебе зовуть? — питаю.



Климко

Климко.



Стецько

О, того не знаю,

Як здрайцю зовуть тамтого!

Та бо сєпка власна його,

Та для того-м гадав собі,

Що он, тамтот, мовив тобі.

Прошу ж, пробач вину мою!



Климко

Милий брате, я з тобою.

Та як кажеш? Що тя здрадив?

Кота вперед в тот міх всадив?



Стецько

Ой так!



Климко

Та і пубрав гроші?



Стецько

Пубрав.



Климко

Чоловік нехороший!

Та імів служити тобі?



Стецько

Мів.



Климко

З грошими пойщов собі?



Стецько

Так, брате.



Климко

Та і сукману

Взяв, біс в його маму,

Як непишному пану!?



Стецько

Ой, взяв!



Климко

То і горшки вкрав?



Стецько

Так.



Климко

Та-сь ти його не шукав?





Стецько

Ніт, бо ся ти натрапив-єсь.



Климко

Тепер-то?



Стецько

Тепер.



Климко

Зблудив-єсь!

А хочеш мені вірити?

Здасть мі ся, що-м мів видіти

Тепер чоловіка того,

Що мів горшков вельми много.

Тот либой?



Стецько

Ей, либой.

Климко

Сукману,

Що тобі, благому пану,

Либой взяв, нісл на палиці,

Та собі лігл на травиці.

О бугме тот, бо шарая

Сукмана била такая.



Стецько

Такая, такая!

Клямко

Чи хочеш мі вірити?

Коли-сь його покажу, не хоч го живити?

Ось лежить. А тот?



Стецько

Тот, тот!



Климко

Ну ж тую палицю,

Гаразд його по хрепті, же змажет травицю

Посокою.



Стецько

О, буду ж його смаровати!

Мусить мені і горшки і все поврацяти!

Та як, мудрий, накрив ся, ось видиш, травою,

Щоби го не зглідино!



Климко

Бий кріпко! Та свою

Сукману і все побери,

А його в світі не дери!



То Стецько, закасавши собі руки, б'є по горшках, а Климко тікає.



Стецько

Ой, матьонко, матьонко, тепер же мі лихо!

Чи біс, чи лих чоловік вправив мене тихо

В то нестєстє велике, що-м убозтво своє

Потовк, в нівеч обратив ті горщочки моє!

Що ся діять? Чи бог то милостив справити

Хотів, такої речі на мене пустити,

Чи лихії люде? О боже милостивий!

Коли ж би ся тот трапив чоловік здрадливий,

Що мі такої речі, а ось, пане, наброїв, —

Пузнав би, якби-м диви коло нього строїв!

Возьму ж претя туй сукману,

Пуйду ся скарити пану.

Одходить Стецько, а Климко приходить, сміючись.



Климко

Га-га-га-га-га-га-га! Двакрот одиного

Чоловіка-м ошукав, признайся до того.

Тот пан, що знаєт в світі гаразд махльовати,

Пойду іще та знайду, кого ошукати!
Категория: B | Добавил: aleg (06.01.2012)
Просмотров: 461 | Теги: ІНТЕРМЕДІЯ ПРО КЛИМКА І СТЕЦЬКА
» Поиск

» Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • » Поиск


    Copyright MyCorp © 2016
    Сделать бесплатный сайт с uCoz