МИКОЛА ВОРОНИЙ
Молодий патріот
Ось він ввесь, немов живий — Любий, щирий та сердечний, Патріот наш молодий, Легкодухий і безпечний.
Тип культурний козака, Вміє він і заспівати, Шпарко вчистить гопака, Потім подиспутувати.
Чарку він не ллє за пліт І прокаже без упину Ввесь Шевченків заповіт, Навіть другу половину.
Рідну мову любить — страх! І, поводячись по-свинськи, Просторікує в шинках Виключно по-українськи.
Розважати панночок — Це у нього спеціальність. Ловить рибок на гачок І скидає одвічальність.
Панночки, як рій, гудуть, Панночки до нього линуть, Патріотками стають, Потім покритками гинуть.
На селі в святковий час Він уп'ється з «меншим братом», І зовуть його у нас Хлопоманом, демократом.
О, він щирий демократ! — Невмивака і нечоса, Він усюди (супостат) Пальцем висякає носа.
Серце хай йому пусте, Хай він буде ідіотом, Він уславився проте Українським патріотом.
Хай приходить слушний час, Хай буяє хуртовина: Патріоти єсть у нас, — Ще не вмерла Україна!
Харків, 1902 р.
|