МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Поїхали на Сквиру, на гриби Поїхали на Сквиру, на гриби, На свіже слово, на меди на темні, Поїхали за тінями орди, Що вічно юні, вічно і зелені.
Де дядько крише підсвинкам буряк, Де тітка гусям — гиля, гуси, гиля! — Де жовтими свічками коров'як На наших на козацьких на могилах
Цвіте і плаче жовтими слізьми, Очима жовтими — одна-єдина квітка! Любове дорога моя бездітна, Моя удово, вибачте, — це ми.
Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І так поїдемо, і зникнемо без сліду, Що й коров'як на нас не зацвіте.
|