архієпископові Михайлу, епископам Потію, Кирилу, Леонтію, Діонісію і Григоркові.1..
Доводжу до відома ваших милостей, що дійшло до мене вашого подвигу,
праці, ретельності і старанності писання під назвою: «Оборона згоди з
латинською церквою і вірою римської служби» — вами, піклувальниками і
будівничими тієї названої згоди, унії гадючої, як її руський народ зве.
Покажіть мені ви — о зав'язувачі згоди, — де й хто з вас, в
мирському житті будучи, отих шість заповідей, Христом узаконених, сам
виконав, тобто: голодних нагодував, спраглих напоїв, мандрівних упокоїв,
голих зодяг, хворим послужив, у темницях одвідував?..
Чи не ваші милості голодних оголоднюєте і спрагнучими чините бідних
підданих, що такий самий, як і ви, образ Божий носять; пожертви
благочестивих християн на сиріт церковних та на прогодування їх лупите і
з гумна стоги та ожереди волочите; самі і з своїми слуговинами
проїдаєте отих труд і піт кривавий, лежачи й сидячи, сміючися і
граючися, пожираєте, горілки проціджувані курите, пиво трояке добірне
варите і в прірву ненаситного черева вливаєте; самі
з гостями своїми об'їдаєтесь, а сироти церковні — голодні, і спрага
їх мучить, а піддані бідні в своїй неволі річної потреби задовольнити не
можуть; з дітьми себе утискують, пайку собі урізують, боячись, що їм
хліба до нового урожаю не дотягне!
...Де ви голих одягали? Чи не ваші милості самі обголюєте, із обори
коні, воли, вівці у бідних підданих здираєте, податки грошові, податки
поту і праці від них витягаєте, з них живцем лупите, обголюєте, мучите,
виснажуєте, до ком'яг і шкут 2, не дивлячись на годину, зимою і влітку в
непогідь гоните; а самі як ідоли, на однім місці сидите, або якщо і
трапиться того трупа обідолотвореного на інше місце перенести, — то на
колисках, немов дома сидячи, безтурботно переноситесь.
А бідні піддані день і ніч на вас трудяться та мучаться; а ви, кров і
силу, і працю, і дбання їхні висмоктавши, і голими в оборі й коморі їх
поробивши, ваших драчів, що перед вами стоять, у фалюндиші, утрофини та
кармазини 3 одягаєте, щоб приємним виглядом тих слуговин (своє) око
тішити.
А тії бідаки піддані і простої сірячини путящої, чим би наготу свою прикрити могли, — не мають.
Ви
їхнього поту мішки повні — грішми золотими, талярами, півталярами,
ортами, четвертаками і трояками напихаєте, суми збиваєте, в шкатулах
шукаєте місця, де б котрій особі із них поіменованих здатніше було б
спочивати. А тії бідаки шеляга, за віщо солі купити, не мають.
...Чи не ваші милості ради того й єпископства докопалися, щоб більші
надбання майна, местностей, скарбів грошових і прибутків у церкві божій
здобути? Слуг числом удвоє і втроє, ніж раніше мали, помножуєте? Славою
віку цього коронуєтеся? В достатках безжурних та розкішних, як у маслі,
плаваєте.
Дочок багатим приданим єпископським нагороджуєте.
Зятів панами пишнонайгордішими поробили...
...А
коли неправду кажу, од-валимо той надгробний камінь і побачимо наявно
все життя ваше в мирському стані і нині, в так званому духовному: хто
чим колись був, і що мав, і хто він тепер є, і що має?
Почну з найславніших у світі. Перше, його милость каштелян Потій.
Коли і каштелянства титул досяг, то тільки чотири слуговини і в одежі,
яка барва 4 вміститися могла, за собою волочив, а нині, коли єпископом
став, пересягне числом і за десяток, і барва скупа дорожча і славніша.
Так само і його милость архієпископ, коли простою Рогозиною 5 був, не знаю, чи й двох служників на службі своїй мав, а нині
числом переважить і десяток, барвою рівно з першим.
Так
само і Кирило 6, коли був простим попом, тільки дяка за собою волочив,
якому окрайками з пирогів платив, а тепер, коли єпископом став, дожене
слугами та барвою перших...
...Бачу, що не вслід Христа, а вслід світу цього усі вищеназвані паломництвом трудяться.
* * *
Говорите
з пихою — ті хлопи прості в своїх кучках і домках сидять, а ми ж на
престолах єпископських лежимо; ті хлопи з одної мисочки поливку або
борщик хлепчуть, а ми, одначе, по кількадесят полумисків різними смаками
уфарбованих пожираємо; ті хлопи бічським або муравським гермачком 7
покриваються, а ми, проте, в атласах, адамашку і соболевих шубах ходимо;
ті хлопи самі собі і пани, й слуги, а ми ж то маємо по кількадесят
лакеїв у ліберіях; перед тими хлопами ніхто славний шапки не здійме, а
перед нами і воєводи здіймають і низько кланяються... На таке кокошення
8, панове біскупи, відповім вам ось що: ті архієреї, що Христа замучили,
хіба не були подібні до вас і не сиділи на єпископських місцях, як і
ви? Але хлопи Христові ліпші від них були і нині є. Хіба вони не так
само навантажували черева, як і ви? Але хлопи Христові, прагнучі правди,
ліпші від них були і нині є; хіба свої трупи вони не так само м'яко і
коштовно зодягали, як і ви? Але простаки Христові в одній одежині ліпші
від них були і нині є. Хіба вони не так само мали довкола себе слуг, як і
ви? Але хлопи Христові, що самі собі служили, ліпші від них були і нині
є. Тих Пілати та Іроди хіба не так само шанували і перед ними уклякали,
як і перед вами? Але хлопи Христові, гонені і опльовані, обезчещені,
поганьблені, осміяні, биті і повбивані, ліпші і чесніші і славніші від
них були і нині є. Отак-то й ви, панове біскупи, сидите на місцях
єпископських, але не сидите на гідності й чесності; пануєте над селами,
але над вашими душами диявол панує; пастирями себе зовете, але есте
вовки; зовете себе священними, але есте прокляті; именуете себе
єпископами, але есте мучителі; вважаєте себе духовними, але ви поганці й
язичники.
Написано 1597—1598 pp.
1- Представники вищого духовенства, що підписали унію.
2 Ком'яг і шкут — поромів і барж. Йдеться про сплавлення зерна й дерева, якими промишляла тоді шляхта.
3 Фалюндиші, утрофини та кармазини — дорогі сукна.
4 Барва — ліврея.
5 Архієпископ Михайло Рогоза був раніше небагатим шляхтичем.
6 Терлецький.
7 Гермак — зменшене германок – грубе сукно
8 Кокош — півень; кокошення вжито для показу зарозумілості