ВІРА АРТАМОНОВА
Берези білі, я також білява
Берези білі, я також білява,
Вже сивина вибілює слова...
Берези білі, це й моя галява,
В якімсь дуплі дитинство прожива.
Тут був лісок, тепер вже бачу праліс,
Важке коріння і кору руду.
Колись ми тут з дитинством в жмурки грались
- Сховалося...І я вже не знайду...
Сміється з мене на осиці ґава,
Ти пошукай, у хащі пробіжись.
Берези білі, я також білява,
Чорнявою тут бігала колись...
Не побіжу у хащі...
Наче леза, назустріч суччя виставляє час.
Берези - ви, і я немов береза,
На цій галявині я постою при вас...