В категории материалов: 1 Показано материалов: 1-1
БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ ЗОЛОТОМОРЕ
Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь — два спутані акорди. Мряки мітли.
В червоний ягід дощ в'їжджає білий кінь. Про зорі
мовлять посли, та їхня мова нам незрозуміла. Колись давно співала неня про золотоморе, підводне царство, де ночує сонце в білих віллах у зливі світла. Їде віз — колеса сьомизорі. Це від'їзд дня. Струна долоні грає. Тихне в стиску. Червона молодість малини звільна попеліє. Поволі входиш в сон, немов вертаєшся в колиску, перина моху на постелі лісу. Тіні віял.
В устах зорі тростина флейти. Ніч квітчає чола,
законам пристрасті слухняні. Дуб святий. Мчить ланя. Лежиш на хутрі ночі тепла й вірна. Мудре коло життя довершено. За смерть сильніше лиш кохання.