Батькові
Шляхотнеє чоло мойого Батька
Укрите пелюстками від троянд;
До рук йому трьохбарвне дайте берло.
Від трьох світів, що він в життю кохав:
Золотохвильних, теплих нив південних,
Високих гір, зеленоверхих гір,
і моря, моря, що бурхливе вічно...
Мій Батеньку, творіть, мов Службу Божу!
З життям людським довічно будьте злиті,
Немов шумні вітри, що віють без спочину,
Немов гримучі води, випорснені в далеч,
Мов сонячне тепло, так розвивайте душі,
Душе великая в незмінному пориві!
А в Вас є бенкет вічно. Бачу там, над морем,
Проходить Правда, гість у левій шкірі,
І Вірність тиха йде і з нею розмовляє,
І Непідкупність з золотим ключем,
Ось і Братерськість в шоломі з орлом
їх обіймає любо. Ось дубовий
Вінок Знання вбирає й усміхом Краса
Дарує всіх гостей Душі, що гідна.