СВІТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ
Пожалься, боже, що світ закурився —
Се ти за наші гріхи розгнівився.
Брат брату ворог, до батька синове
Не мають віри, бояться обмови.
Своєї тіні жахаються люди —
Гріхи се чинять, пануючи всюди.
Мерщій вдавайтесь усі до покути!
Не бійтесь більше зловісної скрути!
Господь вам спокій, всім милий, поверне,
Лице ласкаве од вас не одверне.
Що в морі хвилі, то біди на світі,
Під ними мало хто може вціліти,
А як вцілієш в навальностях моря,
Зазнати можеш од ближнього горя.
Дай, боже, людям святу твою згоду,
Тривалу зливу зміни на погоду!
На Україні
Весь час хтось гине, Вкраїна морем
Стає червоним.
Хто сам — потоне, в гурті — переборе!
Хай Україна
Стає єдина! Татарин згине!
Нехай на згоду
Склада угоду любить русина.
Дай, боже, згоду святу Вкраїні,
Нехай Вкраїна у січі не гине!
Вже досить крові в краю сім пролито,
Невинних в ньому без ліку побито.
Нехай медові й молочні потоки
Його простори затоплять широкі!
Покруш, наш боже, мечі і гармати,
Дай із них дзвони гучні відливати,
Нехай розносять хвалу тобі щиру
За те, що дав ти зазнати нам миру,
Що пожаданий нам спокій даруєш,
Бо нашу сталість у вірі цінуєш.
Дай, боже, миру, най рани загою —
Всяк миру прагне по довгому бою