Лазар Баранович
ВЕСЕЛКА ЯСНІЄ — КОЖЕН РАДІЄ
Веселці небом у красі препишній
Звелів простертись з краю в край Всевишній.
Барвисто сонце світлом у ній грає
І дивом дивним понад світом сяє.
Товманта донька 1, захвату ти гідна,
Людськії очі полониш побідно!
Хай лиш художник фарбами змалює
Взірець, що небо в ній йому дарує.
Той лук стріли і тетиви не знає,
Не війни — спокій людям провіщає.
Веселці в хмарах дороге одіння
Гаптує сонця золоте проміння.
На жаль, короткий вік веселка має —
З красою в світі завжди так буває:
Що лиш природа красне намалює,
Якась хвороба те нараз плюндрує.