Думка
Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Літа мої молодії
Марно пропадають,
Очі плачуть, чорні брови
Од вітру линяють.
Серце в'яне, нудить світом.
Як пташка без волі.
Нащо ж мені краса моя,
Коли нема долі?
Коментар
Думка
— поширений у романтичній поезії літературний жанр. Це короткий
ліричний вірш елегійного характеру, в якому даються переважно роздуми
автора або ліричного героя про свою тяжку долю, висловлені від їхнього
імені.
«Думка» («Нащо мені чорні брови...») Т. Шевченка побудована у формі
монологу дівчини-сироти, яка страждає від самотності, безталання. У
роздумах дівчини протиставляється її краса і нещаслива доля.
Вірш покладений на музику і став популярним романсом.