ІВАН ПІДКОВА
(Поема)
1
Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати,
добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що
«про волю нишком в полі з вітрами говорять». Та згадка про ті славні
часи, може, заспокоїть серце.
II
На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість запорожців та
їх отамана. Запорожці, завзяті й сміливі вояки, вирушають у морський
похід до Царграду, столиці султанської Туреччини:
А попереду отаман Веде, куди знає. Походжає вздовж байдака, Гасне
молька в роті; Поглядає сюди—туди — Де—де буть роботі? Закрутивши чорні
уси, За ухо чуприну, Підняв шапку — човни стали. «Нехай ворог гине!»