В категории материалов: 1 Показано материалов: 1-1
Подражаніє 11 псалму
Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами
Цілуються і часу ждуть, Чи швидко брата в домовині З гостей на цвинтар понесуть? А ти, о господи єдиний, Скуєш лукавії уста, Язик отой велеречивий, Мовлявший: «Ми не суєта! І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик...
Та й де той пан, що нам закаже І думать так, і говорить?» «Воскресну я! — той пан вам скаже. Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих... Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх
Поставлю слово. І пониче, Неначе стоптана трава, І думка ваша, і слова». Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі,— словеса Твої, о господи, такії. Розкинь же їх, твої святиє,
По всій землі. І чудесам Твоїм увірують на світі Твої малі убогі діти!