| » Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
В категории материалов: 1
Показано материалов: 1-1 |
|
ВАСИЛЬ БАРКА
ПРИ САМОТІ
При самоті моїй: галуззя скине печаль огненну, й неживе... Хоч, мов стіною, світло —все блакитне, де димна глибина пливе.
Тріпочеться листок, до крови кожний,
та зілля доцвіта останнє.
Уже тебе побачити не можна,
хоч море гаснути не стане.
А листя: світлене, веселе-зорне,
прогляне, спалахнувши в щирість.
Така ж печаль мене тоді огорне,
як берег шелестіння ширить.
Жалі, мов дощ, листками пролилися, коли до каменя наспів. Шукає серце щастя: це — як в лісі дитятко ловить голубів. |
|
|
|