Біля тихих причалів
Я давно не печалюсь.
Я давно не журюсь.
Біля тихих причалів
Свого щастя боюсь.
Я давно не ридаю,
Як ридала колись.
Чи то сліз не стачає,
Чи вже всі відлились?
Біля тихих причалів,
Біля свого вікна
Я давно не печалюсь,
Я давно не одна.
Шовковиста травиця
Вколисала мій сум.
Тихий вечір мій вицвів
Від непроханих дум.
Як немає печалі,
Як немає біди,
То на тихих причалах
Тягне цвіллю води.
І хоча не печалюсь,
І хоча не журюсь,
Та за тихі причали
В кожну бурю боюсь.