Ромашковий сонет
Вінок сонетів — то вінок із слів.
Слова в сонетах скромні та пахучі.
Мені сказали: "Ти така везуча —
Тобі бузок за хатою зацвів”.
Я розгорнула довгі віти днів
І подивилась на бузок, на хату…
О, як мені веселої співати:
Увесь бузок — узяв і відсинів!
А був такий високий і рясний,
Здавалось, неба квітами дістане,
А от узяв — і рано так зів'янув…
Тому на поле крізь туман густий
Я все життя ходить не перестану:
Там цвіт ромашок до зими не в'яне.