В категории материалов: 1 Показано материалов: 1-1
ВАЛЕНТИН БИЧКО
ІЗ ЗБІРКИ ОПОВІДАНЬ «ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК»
ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА
Я знав, що синиці взимку дуже люблять сало.
Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. От я й повісив на
вишневій гілочці під своїм вікном шматочок цих «ласощів», щоб
спостерігати за птахами.
І дивно. Уже в перші хвилини я побачив, що зовсім не легке і
безтурботне пташине життя. Адже скільки разів я раніше чув та й сам
говорив про непрацьовитих людей: «Живе він, як пташка, не оре, не сіє,
не жне, тільки їсть». А колись давно учні навіть вірш учили: «Птичка
божия не знает ни заботы, ни труда».
Та виходить — неправда то все. Дивлюсь я на синицю, що порається
біля сала, і бачу — не підносить вона до рота уже готову їжу, а добуває
її напруженою працею. Для того, щоб одірвати од великого шматка
маленький шматочок, який уже можна проковтнути, доводиться їй працювати
усім тілом, а не тільки дзьобом. Синиця стає на сало обома ногами,
впинається ними і починає разом із дзьобом нагинати до їжі усе своє
тіло. Вперед-назад, вперед-назад. Синиччині рухи над салом нагадують
рухи дроворуба чи молотобійця.
А хто може підрахувати, скільки тій пташці треба вилітати, витратити
сил, поки вона знайде собі якусь поживу. Адже сало на гіллі не кожен
вішає.
Після цього я ніколи не скажу «безтурботний, як пташка»,
або «живе, як пташка, — нічого не робить». Навпаки, про всіх, хто любить
труд, говоритиму: «Працьовитий, як пташка».