Василь Стус




(1938 — 1985)

Стус Василь



Двоє слів читачеві

Весняний вечір. Молоді тумани

Останній лист Довженка

Весь обшир мій – чотири на чотири…

Сто років як сконала Січ

За літописом Самовидця

На колимськім морозі калина...

Не одлюби свою тривогу ранню ...

Як добре те, що смерті не боюсь я...

У цьому полі, синьому, як льон

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує...

Пам'яті А. Г.

О земле втрачена, явися...

Не можу я без посмішки Івана...

На Колимі запахло чебрецем...

Верни до мене, пам'яте моя...

Церква святої Ірини

Наснилося, з розлуки наверзлося

Мені зоря сіяла нині вранці

Твоє життя минуло й знебуло

Пахтять кульбаби золоті меди

О Боже мій! Така мені печаль

Довкола мене - цвинтар душ

За мною Київ тягнеться у снах

Посоловів од співу сад

На схід, на схід, на схід, на схід

Ярій, душе. Ярій, а не ридай

Як тихо на землі! Як тихо!

Тільки тобою білий святиться світ

Крізь сотні сумнівів я йду до тебе

Сто плах перейди, серцеокий

Запахло сонцем, воском і зелом

Гойдається вечора зламана віть

Горить сосна — од низу до гори

ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ КАВАБАТИ

Господи, гніву пречистого